Утилізація батарейок

На корпусі будь-яких елементів живлення можна помітити специфічний знак – перекреслений сміттєвий бак. Цей символ говорить споживачу про те, що батарейки відносяться до небезпечних хімічних джерел струму, а тому після використання не повинні потрапляти до смітників. Кожна батарейка здатна у відкритому середовищі забруднити біля 20 кв. м ґрунту або 500 л води. Ці страшні показники свідчать про те, що батарейки мають шкідливі складові, а саме:

Свинець – важкий метал, що спричинює захворювання нирок та печінки, руйнує кісткові тканини та викликає смерть кров’яних клітин.

Кадмій – вражає легені та нирки.

Ртуть – надзвичайно токсичний рідкий метал, який знищує нервову систему та накопичується в живих організмах назавжди, призводячи до їх загибелі.

Цинк та нікель – руйнують мозок, кишківник, печінку.

Луги – пропалюють слизові оболонки та шкіру.

Цей далеко не весь спектр складу батарейок при викиданні їх у відкрите середовище (наприклад, смітники, полігони) спричинює незворотні руйнівні зміни в екосистемі, поступово накопичуючись у трофічних ланцюгах. Як наслідок, кінцевим споживачем забруднених продуктів та сировини (риба, м'ясо, молоко, тощо) стає людина, яка сама ж замикає коло розповсюдження смертельної небезпеки у природі.

Тому, найпершим кроком зі зменшення ризиків отруєння від викинутих батарейок є перехід на більш економічні джерела струму – акумуляторні батарейки, які підлягають перезарядженню. А вже виснажені батарейки (соляні та лужні) обов’язково треба здавати у спеціально обладнані пункти накопичення відпрацьованих елементів живлення, які пропонує Ліцензований суб’єкт підприємницької діяльності. Саме наявність Ліцензії та налагоджених зав’язків з підрядниками-переробниками відходів гарантує 100%-е правильне поводження з таким видом небезпечних відходів.